Економіка

На розвиток словацької економіки значною мірою вплинув перехід від централізованої до вільної ринкової економіки. Формування системи відкритої економіки та зростання екcпорту також полегшили вступ Словаччини до Європейського союзу 1 травня 2004 року. Це натомість призвело до підвищення рівня  міжнародного співробітництва, конкурентоспроможності Словаччини на міжнародних ринках та збільшило  кількість іноземних інвестицій в основному в секторах промислового виробництва, послуг та будівництва. Словаччина провадить політику відкритої експортоорієнтованої економіки  в основному на німецький ринок. Однак, експортний характер  призвів до того, що в 2008-му році економічна криза в порівнянні з іншими країнами найбільше вразила саме Словаччину. Економічне зростання  сповільнилося, попит бізнес-партнерів на промислові продукти та робочу силу знизився та суттєво ускладнилися умови видачі кредитів для суб’єктів підприємницької діяльності. Важкі наслідки кризи на словацьку економіку частково було пом’якшено після переходу на євро (1 січня 2009 року). Це відкрило ринок для інших інвесторів, забезпечило дешевший капітал для фінансових потреб уряду та принесло валютну стабільність. Починаючи з першого півріччя 2010-го року, експорт Словаччини безперервно зростав, а протягом подальших років досягнув врешті свого докризового рівня.

Завдяки іноземним інвестиціям та високому рівню експорту економіка Словаччини на даний момент належить до найбільш динамічно зростаючих в Європі. На основі ВВП на душу населення і купівельної спроможності, населення Словаччини займає третє місце після Словенії та Чехії серед найсильніших економік колишніх соціалістичних країн. Зростання ВВП в середньому сягає 3% на рік.

Протягом найближчих кількох років очікується зростання інвестицій в автомобільну промисловість (прихід компанії Jaguar Land Rover) та енергетику і, відповідно, збільшення кількості робочих місць та зниження рівня незайнятості населення, який на даний момент досяг  історичного мінімуму в 9,5%. Середня заробітна плата у 2016-му році сягнула в економіці СР 889 євро. Найвищий рівень середньої заробітної плати зафіксований в ІТ-секторі (1 672 євро), у фінансовому та страховому секторах (1 563 євро).

Сільське господарство

Сільськогосподарське виробництво на сьогодні відходить на задній план – кількість працівників у цьому секторі сягає близько 3%.

Рослинництво становить близько 40% сільськогосподарської продукції Словаччини. Загальна площа сільськогосподарських угідь складає 2 389 616  га, з цього 59,1 %  це – рілля та 35,9 % – сталий трав’яний покрив. Залежно від  якості ґрунтів та кліматичних умов на території Словаччини виокремлюють 5 основних виробничих зон: кукурудзяна (близько  37% площі СР), яка включає землі передбачені для вирощування кукурудзи, зерна, цукрового буряка, теплолюбних овочів та фруктів й виноградної лози. Цей район займає площу родючих низовин на півдні і південному сході Словаччини (Подунайська, Східнословацька низовина). Наступною є зона посіву буряка (технічних культур) (13% площі СР). Це зокрема області з висотою до 350 м над рівнем моря, для яких типовою культурою є цукровий буряк. У цю зону входить Подунайська низовина. Картоплярська область (15% площі СР) характерна для більш високих та холодних зон з висотою до 600 м над рівнем моря (наприклад, Горнадська та Попрадська улоговини). Картопляно-вівсяна область посідає відповідно всю Загорську низовини і займає 9,5% площі СР та особливо підходить для вирощування овочів низовину та  крайні точки Східнословацької. Гірська область (24,6% площі СР), а саме Кісуце, Орава, Горегроння, Словацьке Рудогір’я має найслабші кліматичні і ґрунтові умови для виробництва продукції рослинництва і тому її замінюють розвитком тваринництва.

Характерною складовою словацької економіки є виноградарство. Воно зосереджене у шістьох виноградарських областях, які займають близько 12 000 га земель. За площею найрозлогішою є Малокарпатська область на заході, найтеплішою – Південнословацька область, найрізноманітнішою – Нітрянська область. Її доповнюють Центральнословацька, Східнословацька та найвідоміша Токайська області на південному сході країни. Загальний річний обсяг вина становить близько 400 000 гл вина, а річне споживання напою на душу населення  в Словаччині близько 12,5 л.

На тваринництво  припадає близько 60% сільськогосподарської продукції. Тваринництво зосереджене на периферії, в  прикордонних районах центральної та північної Словаччини (Подунайська низовина, Кошицька улоговина, на Ліптові та Ораві). Свинарство сконцентроване в областях з підвищеним рівнем вирощування кукурудзи, тобто в межах Східнословацької низовини, Кошицької улоговини та Південнословацької улоговини. Вівчарство є менш вимогливим до родючості ґрунту, тому зустрічається і в областях Зволенської улоговини, Крупинської полонини, Ґемера, Горегроння, Ліптова й Орави. На сьогодні тваринництво переживає серйозну кризу. Несприятливими факторами є недостатня підтримка  з громадських джерел та несприятлива динаміка цін, які відстають від обсягів виробничих витрат. Виробництво свинини, м’яса птиці, яєць та протягом останніх років й молока є для фермерів збитковим, що призводить до поступового зменшення поголів’я свійських тварин.

Втім, справжнього підйому зазнає в Словаччині екологічне сільське господарство. На сьогодні в агросекторі це найбільш швидкозростаючий сегмент. Причинами такого зростання з одного боку є дотації Європейського союзу у сфері біопродуктів та підвищений попит споживачів на якісну та здорову їжу. Протягом двох останніх років кількість екоферм збільшилася в декілька разів:  на сьогодні їх є понад 220, що займають більше 94 тис. га.

Промисловість

Для промисловості Словаччини протягом останніх 20-ти років характерний перехід від важкої промисловості, в основному виробництва озброєння та металургії, до автомобілебудування та побутової електроніки. Фірми почали експортувати свою продукцію на ринки Європейського союзу, замість східних країн. Найбільш затребуваними галузями є автомобілебудування, електротехнічна промисловість, будівельна індустрія, фармацевтична та харчова промисловості.

Машинобудування є ключовим сектором словацької економіки з сильною традицією. Ця галузь працевлаштовує близько 30% продуктивного  населення та реалізовує 98% експорту СР. Широкий розмах цієї промисловості стимулював появу промислових парків – об’єднання компаній з власною інфраструктурою. Транспортне машинобудування є найсильнішою галуззю промислового виробництва, за ним йде виробництво комп’ютерних, електронних та оптичних виробів та виготовлення металів й металевих конструкцій.

Підйом автомобілебудування пов’язаний  у Словаччині з раннім післяреволюційним періодом, коли німецька автокомпанія Volkswagen вирішила побудувати завод біля Братислави. Завдяки приходу інших двох компаній (PSA Peugeot Citroën (м. Трнава) та KIA Motors (м. Жиліна) та глобальних дистриб’юторів (до прикладу Valeo, Faurecia, Lear, Magneti Marelli, GetragFord), Словаччина протягом подальших років стала одним з передових виробників автомобілів у Центральній та Східній Європі. 2016-й рік був для  автомобільної промисловості  рекордним – загалом на автомобільних заводах  виготовлено більше 1 040 000 автомобілів. Окрім цього, Словаччина очолює світовий рейтинг щодо кількості виготовлених автомобілів на тисячу жителів. У 2016-му році цей показник складав 191 автомобіль. А в 2018-му році в Нітрянському краї  Jaguar Land Rover створить ще 6–8 тисяч нових робочих місць.

Серед основних напрямків розвитку автомобілебудування  можна розглядати й перші ініціативи в розвитку е-мобільності в Словаччині. Створення  інфраструктури електропостачання для електричних автомобілів розпочали у Словаччині компанії «Східнословацька енергетика» член концерну RWE і «Західнословацька енергетика» член концерну E.ON

Електротехнічна промисловість від 2000-го року серед всіх галузей промислового виробництва зростала найстрімкіше, до того ж в словацькій промисловості посіла вагоме і незамінне місце. Колишні центри електротехнічного виробництв, такі як Ніжна на Ораві, Стропків і Братислава, втратили свій привілейований статус і за сприяння іноземних інвесторів були замінені автоматизованим виробництвом і промисловими парками. Нові електротехнічні центри з’явилися в містах західної Словаччини: Ґаланта (Samsung Electronics Slovakia), Нітра (Foxconn Slovakia, SE Bordnetze), Тренчин (AU Optronics, VMA Slovakia), а також на сході Словаччини (с. Кехнєц – Magneti Marelli Electronic Systems, IEE Sensing Slovakia; м. Михайлівці – BSH Drives and Pumps, Yazaki Wiring Technologies Slovakia).

ІКТ-сектор є важливим джерелом приросту ВВП для країни. Словаччина пропонує іноземним інвесторам в секторі інформаційно-комунікаційних послуг безліч переваг: відносно низькі витрати на кваліфіковану робочу силу, високий рівень володіння іноземними мовами та  доступність для майбутніх працівників вищої освіти в сфері ІКТ. До найбільших роботодавців Словаччини в ІТ-секторі належать T-Systems, IBM International Service Centre, AT&T Global Network Services, Accenture й ESET.

Фармацевтична промисловість в Словаччині представлена компаніями: ZENTIVA (м.Глоговець), BIOVETA (м.Нітра), IMUNA (с. Шариські Михаляни) й BIOTIKA (с. Словенська Люпча).

До найбільших представників харчової промисловості належать: Kraft Foods Slovakia, Palma Tumys, Rajo (м. Братислава), Nestlé (м. Прєвідза), Tauris (м. Римавська Собота), «Словенске цукровари» («Словацькі цукрові заводи») (м. Середь).